- упередити
- [упеиреиди/тие]
-реиджу/, -ди/ш, -диемо/, -диете/; нак. -ди/, -д'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
упередити — див. упереджати … Український тлумачний словник
упередити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
упереджений — I а, е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до упередити. II а, е. 1) Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого , чого небудь. 2) Який склався щодо кого , чого небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ єктивний. 3) Негативний,… … Український тлумачний словник